Интервью с Dissident [Ru/UA]
Интервью 0 437

Интервью с Dissident [Ru/UA]

Спасибо вам что согласились на интервью и сразу перейдем к важному. Если мы правильно понимаем, для вас самое важное событие, произошедшее в последнее время, это выпуск нового альбома. Если да, насколько тяжело или легко далось его написание? Это было закономерным итогом определенного этапа вашего творчества, или же это был импульс - о, запишу-ка я альбом?

Речь идёт о совместном с Димой Cyberworm альбоме "Antrakt". Примерно в 15-ом году мы, движимые чисто спортивным интересом, решили, скажем так, приколоться по олдскулу. Причем таким образом, чтобы за одну студийную сессию создать тюн от начала до конца. Рабочим названием проекта было "Naphtalene Challange". Нафталин - потому что мы преследовали архаичный подход к звуку, а челиндж - потому что мы каждый раз ставили перед собой новый вызов. Например: создать композицию только на сэмплерах, без использования компьютеров; или использовать исключительно вырезанные сэмплы из джангла 90-х. В таком духе. Но в итоге начала вырисовываться интересная картинка, и мы стали "причесывать" треки, работая над ними чуть дольше одного дня. Так и получился концептуальный альбом.

Насколько мы понимаем, идея создать тюн от начала до конца дала очень плодотворные результаты. Или же количество преобладало над качеством? И пришлось вам выбирать из написанного материала лучшие треки или выбор был предопределен?

На самом деле такой способ достаточно изнурителен. К концу дня от выпитого кофе и переломанных брейков в мозгах воцаряется хаос, нейронные связи как будто спутываются. Но я и сейчас частенько так делаю, если позволяет время. Принцип "глаза боятся - руки делают" очень плодотворен. Есть идея - делай и не откладывай на потом, не жуй сопли. Но конечно, чтобы успешно действовать подобным экстенсивным способом, нужно иметь достаточный опыт и скилл, иначе пострадает качество.

Возвращаясь к альбому - да, мы выкидывали некоторые номера, но только лишь из-за того, что они звучали слишком современно. Это такие вещи как "Mental Hospice" или "Octoplane". Они просто вышли в других местах.

Продолжая тему альбомов - за всё ваше творчество вышло 5 альбомов, если информация верна. 3 из них вышли приблизительно в одно и то же время (в 2003-2004), один в 2008 и последний в этом году (2017). И стоит заметить, что вот те первые 3 альбома, они не то чтобы одинаковы, но звучание довольно-таки схоже. Мы не говорим о плагиате или самокопировании, а именно что атмосфера и звучание на тот период более или менее похожи в этих 3 альбомах. Альбом же 2008 года кардинально меняет звучание и направление, хотя отсылки к такому звучанию еще слышны в первом альбоме в треке Horta. Такое звучание было вопросом времени, это желание попробовать что-то новое или же этот курс был взят вашим же лейблом Opposide Records, открытый 2 годами ранее, и повлиял на всё ваше творчество в дальнейшем?

Если брать во внимание исключительно Drum & Bass, то 6, если быть точными. В 2001-ом году у моей группы Dissonance вышел альбом "Technical Crisis". Без ложной скромности, эта кассета у многих местных сторожил считается чуть ли не культовой.

То, что меня часто кидает из стороны в сторону (при том порой довольно радикально), я могу объяснить только синдромом дефицита внимания (СДВГ). Т.е. в какой-то момент просто становится скучно. Это не только музыки касается, а убеждений и вкусов вообще. Так я и отполз от техноидальных и нейрофанковых дел TAM Records к более джангловой истории Opposide. В какой-то момент в той части моего мозга, которая отвечает за D&B - Paradox оттеснил Kemal'я.

Ознакомившись с альбомом мы понимаем почему он считается культовым - даже в 2017 этот альбом чувствуется и является сложным и проработанным. Как вы писали выше, музыка Парадокса вытеснила Кемаля и повлияла на ваше творчество. Была ли эта музыка неким импульсом/причиной для создания лейбла Opposide Records? И какова идея или концепция лежит в основе лейбла?

На счет сложности и проработанности, то это еще большой вопрос, т.к. технические условия у нас были самые тесные. Профессиональной аппаратуры не было совсем, а о мощности компьютеров и говорить не стоит.

Увлечение нетривиальными ритмическими решениями у меня началось с альбома Photek "Modus Operandi". Но в какой-то момент я не представлял, как подобное технически можно реализовать. Дев Парадокс просто раскрыл на это глаза, рассказав про chopping старых фанковых брейков и прочие секреты производства. Можно сказать, эта возможность так сильно снесла крышу, что все фирменные Matrix-образные басовые заморочки и техноидная прямолинейность отошли временно на второй план. Все эти вещи казались мэйнстримом, а вот драмфанк и вообще лефтфилд подход - альтернативой. Это и стало заделом для создания Opposide. И внешняя концепция сменилась с научно-фантастической на оккультную, грубо говоря. Безусловно сегодня эта граница уже размыта.

"На счет сложности и проработанности, то это еще большой вопрос" - если брать с расчетом в каком году это писалось и что есть сейчас у нынешних музыкантов, то альбом можно смело назвать сложным и проработанным. Безусловно, вы выросли как музыкант, как саундпродюсер, и слышите все недочеты в нём.

А что вы вкладываете в слово оккультный в отношении концепции лейбла?

Я вижу причудливое слияние категорий. Техномагия, городской шаманизм, звери-роботы и тд.

И поэтому вы выпустили на своём лейбле релиз от Dailiv? Он подходит под нынешнее виденье и концепции лейбла? И стоит ли нам ждать подобной музыки и вообще, что нам стоит ожидать от вашего лейбла в скором времени в плане творчества, релизов?

Минималистичный халфстеп Dailiv'а более чем подходит. Подобный саунд сейчас выступает генеральной линией лейбла, но пусть драмфанкстеры не отворачиваются ибо куда же без ломоты! Вообще нужно сказать, что какой-то уж слишком твёрдой идейности у импринта нет. Оппосайд ведь изначально открывался как саблейбл Respect Records. Всё, что уходило влево от мейнстрима, в лефтфилд - шло ко мне, а Гвоздь и Земине больше отслушивали и занимались менее авангардными артистами. Сейчас лейбл независим, но по-прежнему всё то экспериментальное или, скажем, глубокое, что удачно попадает в поле зрения, то и идёт в реестр. В этом году мы отметили 10 лет существования и по этому поводу я собираю компиляцию, в которой будет и Природа, и Индастриал, и ломотня, и прямолинейность. "Всё вертится" - как поётся у группы АукцЫон.

А скажите, пожалуйста, почему такую музыку называют халстепом? Ведь если никто не может объяснить почему так. А вся аргументация сводится к - это музыка 85 бмп (хотя это 170 ударов) и мол ударные как из дабстепа, но ускоренные до скорости днб, что противоречит первому пункту, хотя если замедлить такой днб, то не выйдет дабстепа. Мы считаем, что по стилистике и составляющим это новый виток текстепа, ведь в основе текстеп - мрачная атмосфера, повторяющие лупы, сильное влияние индастриал и техно. Слова халфстеп/халфтемпо/халфтайм похоже на временный тренд и многие музыканты то пишут, то не пишут, что наталкивает на мысль что нет названия стиля для такой музыки. Поэтому называют и минимал днб и автономик саунд и те же халфстеп/халфтемпо/халфтайм.

Это простая арифметика. К примеру: рабочий барабан из стандартного текстепа на 170 ударов в минуту расставляется в 2 раза менее часто. Получается, что основной ритмический рисунок играет на 85бпм, и это халфстеп. Халфтайм тоже самое. В халфтемпо может быть вообще все элементы композиции со 170-ти на 85 пишутся. И такой темп в драм-н-бэйс сетах прекрасно сводится со стандартными треками. Вот и вся история. Это не стиль музыки, а приём такой.

Стандартая скорость дабстепа 140, соответственно он тут совершенно не при чем.

Не совсем согласны. Если даже барабан убрать в 2 раза, трек все равно идёт на скорости 170. Потому что барабан это один из списка инструментов и всё остальное все равно будет звучать на скорости 170, если только все остальное не подстраивается под этот рисунок барабана. И смысл писать элементы композиции со 170 на 85, если можно писать на 170 и такой же эффект, разве что в софте будет писать 85, а не 170 (170/2=85). Или это уже просто манера/привычка некоторых музыкантов и не является обязательным для такого звучания? Насчет приема согласны, но как тогда обозначит такой стиль? Просто днб? Или как говорилось раньше текстеп? Нас очень интересует эта тема так как она интересна нам, нашим подписчикам и сейчас очень бурно продвигается это звучание. А вы как человек из-за кулис можете рассказать кухню этой музыки и не только этой музыки, особенно когда на вашем лейбле появилось такое звучание.

 Я лично, как и, наверное, 98% днб продюсеров выставляют в секвенсоре 170, но халфстеп заключается в том, что сам "позвоночник" трека, т.е. бочка и снейр звучат в 2 раза медленнее обычного текстеп-размера. Тут видимо только музыканты меня и поймут.

Вообще, популярность этому приёму первый, на моей памяти, вонзил Amit в 2003-ем где-то году. У меня самого тогда были такие вещи как Taiga, например. А еще раньше на Reinforced такое проскакивало и не раз.

[Станислав, вероятней всего, имеет в виду полиритмию - сочетание в музыкальном произведении двух (и более) самостоятельных ритмических рисунков /в рамках одного размера.]

Возвращаясь к вашему лейблу, которому исполнилось 10 лет, что большое достижение, возникает вопрос - вы видели многое: развитие сцены, появление новых музыкантов и лейблов. Сотрудничали или косвенно соприкасались, следовательно, знаете очень многих людей днб сцены и вообще муз сцены. Что изменилось за эти 10 лет? Что в хорошую, что в плохую сторону?

Я дико доволен успехами моих земляков из Санкт-Петербурга. Это Enei, Nuage, Eastcolors. Из новичков - Torn, Kije, Black Barrel, Andy Pain. Ну и конечно же Microfunk-движение, к которому имею честь быть причастным - это явление абсолютно мирового масштаба, я за него горд. Большой респект Саше Бопу и всем участникам его проектов. Драмфанк испытывает некоторую стагнацию (примерно, как даб-техно), однако, опять же, мой земляк Asymmetric определённо жжёт.

На счет изменений всей муз сцены в лучшую или худшую сторону, то мне сложно сказать, то дело вкуса. Меня всё устраивает. Могу лишь отметить, что электронная музыка всегда развивалась в ногу с развитием технологий, а они не стоят на месте: компьютерные мощности растут, создаётся новый, более изощренный софт, и, соответственно этому - растет уровень продакшна.

И сразу возникает несколько вопросов:

  1. Может проблема стагнации узких жанров в том что уже нечего сказать и показать? Тот же микрофанк как и даб техно имеет определенные границы и если сделать шаг в сторону, будет в первом случае глитч или минималистичный днб, во втором случае будет эмбиент/техно.
  2. Мы слушали ваш микстейп для гречафанка - в нем практически нет драмфанка, но много музыки, которую вы называете халфстепом. Этот микстейп отображает ваше виденье нынешнего курса лейбла? И нам стоит ждать подобное в дальнейшем?
  3. От доступности и роста технологий появляется много технично хорошо сделанной музыки, но все это высокотехничный шлак в большинстве случаев, если вы начнёте копаться в инет-магазинах как джуно, битпорт и прочих. Не находите что техническая часть сейчас в большем приоритете чем творческая?

Не очень-то это благодарное дело копаться в ярлыках стилей и жанров. Это скользкая дорожка.

На счет узких жанров. Взять тот же драмфанк - его корневая фишка в использовании винтажных фанковых брейков, отыскивание их (диггинг), чоппинг. Но, по всей видимости, откопаны и отреставрированы уже почти все артефакты, а ломать, грубо говоря, один и тот же амен или hot pants - это уже не инновация. Отсюда стагнация. В даб-техно тоже дальше классических кордов не прыгнешь. Поэтому стили монументализируются и явного развития не обретают. Зато лучшее, что нам дают подобные направления перекочевывает в другие кухни и лаборатории.

Этот микстейп совершенно не отображает видение Opposide. Может лишь отчасти. Есть один свежий подкаст для нашего творческого объединения ЛЕНБАС. Вот он ближе

3. Встаёт вопрос, что лучше - высокотехничный шлак или низкотехничный? По-моему без разницы. Просто технологии открывают более широкие творческие возможности. Талантливые люди могут ими воспользоваться, и получится нечто новое.

Кто-то же должен копаться в неприятных для музыкантов темах, поэтому мы это делаем) Высокотехничный шлак возьмут в инет-магазины, низкотехничный нет, но это спорный момент.

В 2007 году в интервью журналу DJ AM Dev Pandya сказал:

"я не рассматриваю себя как часть днб корпорации и не боюсь остро критиковать низкопробную музыку. Это уникально для Англии - большинство предпочитает хлопать друг друга по плечу и хвалить. «Прошло 10 лет и насколько это актуально для стран СНГ? И почему нельзя критиковать днб музыку и культуру? Ведь сейчас днб везде - фестивали, пати, в такси, заставках погоды и так далее. Отдаёт типичным снобизмом в духе "мы андеграунд, нас мало, не то что технарей или трансовиков", а на деле днб по всем параметрам такой же стиль как ранее описанные - есть мейнстрим, есть андеграунд, но в этих стилях можно почитать критику, а днб как священная корова, которую нельзя трогать. Неоднократно натыкались на комментарии к подкастам нейропанк, где люди говорят другое мнение с аргументами, но их минусуют/говорят, что они неправы и читали комментарии к тому же гречафанк, где люди говорили "что за странное название", "что за бредовая музыка" и так далее. Безусловно нейропанк и гречафанк имеют право на жизнь. Они показывают по-разному днб музыку. Но почему-то в первом случае все восторгаются, хотя материал в нейропанке не настолько разнообразен по звучанию и стилистике как в том же гречафанке, но гречафанк в итоге выполняет более просветительскую миссию чем нейропанк. Может днб музыка быстрее развивается и адаптируется чем её слушатели? Ведь до сих пор можно услышать мнение что днб - это музыка для наркоманов.

Любопытное наблюдение. Адекватно критиковать самое абстрактное из искусств, музыку, способен только особенный человек или профи. Некомпетентные слушатели живут в ограниченном мире собственных вкусов, и что им там нравится или нет - это их же личное дело. Так что я не читаю профанических комментариев вокруг музыки.

Насчет гречафанка и нейропанка могу отметить, что нейропанк собирается только из отечественных исполнителей и в достаточно узкой стилистике, а греча включает контент со всего мира и часто в интересном, экспериментальном ключе. От TAM'а исходит ведь еще такие подкасты как Atmopunk или Abstruse - вот там кислорода больше.

А, что "днб - это музыка для наркоманов", то интересно бы понять для каких именно. Выяснить какое вещество подходит под какие стили - это серьёзное научное исследование!

Как говорится - горбатого могила исправит. И если человек не хочется изменить своё мнение насчет днб музыки, то маловероятно что кто-то или что-то сможет это сделать. Но это оставим на их совести. А вещества могут присутствовать в любой субкультуре, и не только.

Вернемся к делам близким нам. Как владельцу лейбла вам приходят различные демо и какие главные ошибки начинающих продюсеров вы могли бы выделить? И нет желания запустить подкаст как, например, нейропанк?

У нас есть Oppcast. Это редкий и нерегулярный подкаст. Нужно, конечно, заняться всем этим плотнее, но времени не хватает. Надеюсь, найдутся решительные энтузиасты и свяжутся со мной. Это касается и отслушивания демок. Для меня - это ад, т.к. часто шлют полнейшую чепуху и даже совсем в неподходящих стилях. Поэтому главная ошибка многих начинающих продюсеров - это то, что они вообще начали "продюсировать".

Но ведь без ошибок, попыток не получится хорошего продукта. Да и многие известные музыканты проходили через это, хоть и не все признаются. И вы, обладая авторитетом и опытом, могли бы дать несколько советов, которые в корне бы изменили подход к написанию музыки у этих многих начинающих продюсеров. Или сделали бы семинары/вебинары и прочее, что выйдет и вам в плюс и начинающим продюсерам.

Всё это происходит. Недавно я давал несколько публичных лекций на тему "История электронной музыки". Они, кстати, пользовались успехом. Также трудился пару лет преподавателем продакшена в одной частной музыкальной школе. Хоть это и не совсем моё, но иногда практикую и сейчас подобные темы. Просто есть люди, которым ну совсем не дано - нет чувства ритма, слуха, разборчивости. На одном желании далеко не уехать, но бывают исключения конечно. Я не снобирую, просто пытаюсь реально смотреть на вещи. Всем, у кого есть явные природные данные (а это как правило слышно сразу), но не хватает опыта и нужны мои советы, я конечно же их даю по мере сил. При всём при том чисто с технической стороны, мне самому еще развиваться и развиваться.

Если мы заговорили об обучении, то какие курсы/школы/семинары вы бы посоветовали? И где-то можно посмотреть/послушать/почитать ваши лекции, уроки или просто советы?

Я не вижу ничего кроме курсов и семинаров школы Tramplin. Организация расширяется и теперь существует не только в Санкт-Петербурге, но и в Москве. Хотя по моему достаточно твёрдому убеждению самообучение, учитывая уровень ИТ сегодня - это вполне реальная вещь, чтобы достигнуть успеха. При должном рвении и таланте это сравнимо с курсами и прочим. Где посмотреть меня, то скажу банальность - гугл в помощь.

И самый главный вопрос - что нам ждать от проекта Dissident? Какие релизы от вас выйдут в ближайшем времени и на каких лейблах? Будут ли эксперименты со звучанием или стилями?

В этом году я не прогнозирую такой водопад релизов как в прошлом, но происходит много студийной работы. Что касается выпусков. Совсем недавно вышла "Neon Circles" EP на Absys Digital - это тотальный халфтайм с небольшим уклоном в 80-ые и сцай фай. Меня дико удивило, что на промопуле DJ Aphrodite отозвался "Great release!", вот уж от кого от кого... Также мы планируем издать cd-версию альбома "Antrakt" с эксклюзивными ремиксами. Уже готовы Nic TVG, Distant Future и еще кто-то. Ждем остальных, не слишком расторопных ребят. Заканчиваю EP для самого яркого российского разносторонне-электронного лейбла Hyperboloid, давно жаждал оказать в их обойме. Ну и пластинка Microfunk 3 на подходе. Это то, что первое приходит на ум относительно Dissident. Что еще будет всплывать.

Плодотворный у вас год и очень разнообразный в плане звучания. Вы явно живёте в студии)

И раз мы подняли тему о разных стилях - назовите 5 альбомов, можно не днб, которые вы бы посоветовали послушать или которые вам понравились?

Во все времена?

Можете во все, можете за последнее время или вообще и то и другое.

Если в нашем ракурсе вспоминать, то из относительно свежего на ум приходит:
живописный "Corners" Naibu,

"Negative Space" от изобретательного Homemade Weapons,

сверхтехнологичный "Extraction" от Hybris,

а также future beats сборник "Cosmology" лейбла Cosmic Bridge

и двойник "20 Years of Optical".

И последний вопрос, но не последний по важности - что бы вы хотели пожелать или дать какие-то наставления для музыкантов, диджеев, слушателей и многих других?

Коллегам хочу посоветовать развивать память. В наше время разнузданного информационного разнообразия очень важно хорошо ориентироваться в контенте, будь то сэмплы, вст-инструменты с кучей пресетов или музыкальные релизы. Всё нужно хорошо запоминать. Поэтому пейте рыбий жир, читайте длинные тексты, меньше уповайте на поисковики и реже бухайте. Также процитирую кота Леопольда. "Если добрый ты - это хорошо, а когда наоборот - пло-о-хо."

Dissident

Opposide Records

Все посты с Dissident

Все посты с Opposide Records

Дякую вам що погодилися на інтерв'ю і відразу перейдемо до важливого. Якщо ми правильно розуміємо, для вас найважливіша подія, що сталася останнім часом, це випуск нового альбому. Якщо так, наскільки важко чи легко далося його написання? Це було закономірним підсумком певного етапу вашої творчості, або ж це був імпульс - о, запишу-ка я альбом?

Йдеться про спільне з Дімою Cyberworm альбомі "Antrakt". Приблизно в 15-му році ми, спонукувані чисто спортивним інтересом, вирішили, скажімо так, приколотися по олдскулу. Причому таким чином, щоб за одну студійну сесію створити тюн від початку до кінця. Робочою назвою проекту було "Naphtalene Challange". Нафталін - тому що ми переслідували архаїчний підхід до звуку, а челіндж - тому що ми кожен раз ставили перед собою новий виклик. Наприклад: створити композицію тільки на семплерах, без використання комп'ютерів; або використовувати виключно вирізані семпли з джангла 90-х. В такому дусі. Але в підсумку почала вимальовуватися цікава картинка, і ми стали "причісувати" треки, працюючи над ними трохи довше одного дня. Так і вийшов концептуальний альбом.

Наскільки ми розуміємо, ідея створити тюн від початку до кінця дала дуже плідні результати. Або ж кількість переважало над якістю? І довелося вам вибирати з написаного матеріалу кращі треки або вибір був зумовлений? 

Насправді такий спосіб досить виснажливий. До кінця дня від випитої кави і переламаних брейків в мізках запанував хаос, нейронні зв'язки як ніби сплутуються. Але я і зараз частенько так роблю, якщо дозволяє час. Принцип "очі бояться - руки роблять" дуже плідний. Є ідея - роби і не відкладай на потім, не жуй соплі. Але звичайно, щоб успішно діяти подібним екстенсивним способом, потрібно мати достатній досвід і скилл, інакше постраждає якість.

Повертаючись до альбому - так, ми викидали деякі номери, але тільки лише через те, що вони звучали надто сучасно. Це такі речі як "Mental Hospice" або "Octoplane". Вони просто вийшли в інших місцях.

Продовжуючи тему альбомів - за все ваше творчість вийшло 5 альбомів, якщо інформація вірна. 3 з них вийшли приблизно в один і той же час (в 2003-2004), один в 2008 і останній в цьому році (2017). І варто зауважити, що ось ті перші 3 альбому, вони не те щоб однакові, але звучання досить-таки схоже. Ми не говоримо про плагіат або самокопіювання, а саме що атмосфера і звучання на той період більш-менш схожі в цих 3 альбомах. Альбом ж 2008 року кардинально міняє звучання і напрямок, хоча відсилання до такого звучання ще чутні в першому альбомі в треку Horta. Таке звучання було питанням часу, це бажання спробувати щось нове або ж цей курс був узятий вашим же лейблом Opposide Records, відкритий 2 роками раніше, і вплинув на все ваше творчість надалі? 

Якщо брати до уваги виключно Drum & amp; Bass, то 6, якщо бути точними. У 2001-му році у моєї групи Dissonance  вийшов альбом "Technical Crisis". Без удаваної скромності, ця касета у багатьох місцевих старожил вважається мало не культовою.

Те, що мене часто кидає з боку в бік (при тому інколи досить радикально), я можу пояснити тільки синдромом дефіциту уваги (СДУГ). Тобто в якийсь момент просто стає нудно. Це не тільки музики стосується, а переконань і смаків взагалі. Так я і відповз від техноідальних і нейрофанкових справ TAM Records до більш джанглових історії Opposide . У якийсь момент в тій частині мого мозку, яка відповідає за DnB - Paradox відтіснив Kemal 'я.

Ознайомившись з альбомом ми розуміємо чому він вважається культовим - навіть в 2017 цей альбом відчувається і є складним і опрацьованим. Як ви писали вище, музика Парадокс витіснила Кемаля і вплинула на вашу творчість. Чи була ця музика якимось імпульсом / причиною для створення лейбла Opposide Records? І яка ідея або концепція лежить в основі лейбла?

На рахунок складності і опрацьованості, то це ще велике питання, тому що технічні умови у нас були найтісніші. Професійної апаратури не було зовсім, а про потужності комп'ютерів і говорити не варто.

Захоплення нетривіальними ритмічними рішеннями у мене почалося з альбому Photek "Modus Operandi". Але в якийсь момент я не уявляв, як подібне технічно можна реалізувати. Дев Парадокс просто розкрив на це очі, розповівши про chopping старих фанкових брейків і інші секрети виробництва. Можна сказати, ця можливість так сильно знесла дах, що всі фірмові Matrix-образні басові заморочки і техноідная прямолінійність відійшли тимчасово на другий план. Всі ці речі здавалися мейнстримом, а ось драмфанк і взагалі лефтфілд підхід - альтернативою. Це і стало доробком для створення Opposide. І зовнішня концепція змінилася з науково-фантастичної на окультну, грубо кажучи. Безумовно сьогодні ця межа вже розмита.

"На рахунок складності і опрацьованості, то це ще велике питання" - якщо брати з розрахунком в якому році це писалося і що є зараз у теперішніх музикантів, то альбом можна сміливо назвати складним і опрацьованим. Безумовно, ви виросли як музикант, як саундпродюсер, і чуєте всі недоліки в ньому.

А що ви вкладаєте в слово окультний щодо концепції лейбла?

Я бачу химерне злиття категорій. Техномагия, міський шаманізм, звірі-роботи і тд.

І тому ви випустили на своєму лейблі реліз від Dailiv? Він підходить під нинішнє бачення та концепції лейбла? І чи варто нам чекати подібної музики і взагалі, що нам варто очікувати від вашого лейбла незабаром в плані творчості, релізів?

Мінімалістичний халфстеп Dailiv'а більш ніж підходить. Подібний саунд зараз виступає генеральною лінією лейбла, але нехай драмфанкстери Не відвертайтеся бо куди ж без ломоти! Взагалі потрібно сказати, що якийсь аж надто твердої ідейності у імпринту немає. Оппосайд адже спочатку відкривався як саблейбл Respect Records. Все, що йшло вліво від мейнстріму, в лефтфілд - йшло до мене, а Гвоздь і Земіне більше відслуховували і займалися менш авангардними артистами. Зараз лейбл незалежний, але як і раніше все те експериментальне або, скажімо, глибоке, що вдало потрапляє в поле зору, то і йде до реєстру. В цьому році ми відзначили 10 років існування і з цього приводу я збираю компіляцію, в якій буде і Природа, і Індастріал, і ломотня, і прямолінійність. "Все крутиться" - як співається у групи Аукціон.

А скажіть, будь ласка, чому таку музику називають халстепом? Адже якщо ніхто не може пояснити чому так. А вся аргументація зводиться до - це музика 85 БМП (хоча це 170 ударів) і мовляв ударні як з дабстепа, але прискорені до швидкості днб, що суперечить першому пункту, хоча якщо уповільнити такий днб, щось не вийде дабстепа. Ми вважаємо, що за стилістикою і складовим це новий виток текстепа, адже в основі текстепа - похмура атмосфера, лупи, що повторюються, сильний вплив індастріал і техно. Слова халфстеп / халфтемпо / халфтайм схоже на тимчасовий тренд і багато музикантів то пишуть, то не пишуть, що наштовхує на думку що немає назви стилю для такої музики. Тому називають і мінімал днб і автономік саунд і ті ж халфстеп / халфтемпо / халфтайм.

Це проста арифметика. Наприклад: робочий барабан з стандартного ткстепа на 170 ударів в хвилину розставляються в 2 рази менше часто. Виходить, що основний ритмічний малюнок грає на 85бпм, і це халфстеп. Халфтайм теж саме. У халфтемпо може бути взагалі все елементи композиції зі 170-ти на 85 пишуться. І такий темп в драм-н-бейс сетах прекрасно зводиться зі стандартними треками. Ось і вся історія. Це не стиль музики, а прийом такої.

Стандартна швидкість дабстепа 140, відповідно він тут абсолютно ні при чому.

Не зовсім згодні. Якщо навіть барабан прибрати в 2 рази, трек все одно йде на швидкості 170. Тому що барабан це один зі списку інструментів і все інше все одно буде звучати на швидкості 170, якщо тільки все інше не підлаштовується під цей малюнок барабана. І сенс писати елементи композиції зі 170 на 85, якщо можна писати на 170 і такий же ефект, хіба що в софті буде писати 85, а не 170 (170/2 = 85). Або це вже просто манера / звичка деяких музикантів і не є обов'язковим для такого звучання? Щодо прийому згодні, але як тоді позначить такий стиль? Просто днб? Або як говорилося раніше текстеп? Нас дуже цікавить ця тема так як вона цікава нам, нашим підписчикам і зараз дуже бурхливо просувається це звучання. А ви як людина з-за лаштунків можете розповісти кухню цієї музики і не тільки цієї музики, особливо коли на вашому лейблі з'явилося таке звучання.

Я особисто, як і, напевно, 98% днб продюсерів виставляють в секвенсорі 170, але халфстеп полягає в тому, що сам "хребет" треку, тобто бочка і снейр звучать в 2 рази повільніше, ніж зазвичай Текстеп-розміру. Тут мабуть тільки музиканти мене і зрозуміють.

Взагалі, популярність цього прийому перший, на моїй пам'яті, встромив Amit в 2003-му десь році. У мене самого тоді були такі речі як Taiga, наприклад. А ще раніше на Reinforced таке проскакувало і не раз.

[Станіслав, скоріш за все, має на увазі поліритмію - поєднання в музичному творі двох (і більше) самостійних ритмічних малюнків / в рамках одного розміру.]

Повертаючись до вашого лейблу, якому виповнилося 10 років, що велике досягнення, виникає питання - ви бачили багато: розвиток сцени, поява нових музикантів і лейблів. Співпрацювали або побічно стикалися, отже, знаєте дуже багатьох людей днб сцени і взагалі муз сцени. Що змінилося за ці 10 років? Що в гарну, що в погану сторону?

Я дико задоволений успіхами моїх земляків з Санкт-Петербурга. Це Enei, Nuage, Eastcolors. З новачків - Torn, Kije, Black Barrel, Andy Pain. Ну і звичайно ж Microfunk-рух, до якого маю честь бути причетним - це явище абсолютно світового масштабу, я за нього гордий. Великий респект Саші Бопу і всім учасникам його проектів. Драмфанк відчуває деяку стагнацію (приблизно, як даб-техно), однак, знову ж таки, мій земляк Asymmetric безумовно палить..

На рахунок змін всієї муз сцени в кращу або гіршу сторону, то мені складно сказати, то як кому подобається. Мене все влаштовує. Можу лише зазначити, що електронна музика завжди розвивалася в ногу з розвитком технологій, а вони не стоять на місці: комп'ютерні потужності ростуть, створюється новий, більш витончений софт, і, відповідно до цього - зростає рівень продакшну.

І відразу виникає кілька питань:

  1. Може проблема стагнації вузьких жанрів в тому що вже нічого сказати і показати? Той же мікрофанк як і даб техно має певні межі і якщо зробити крок в сторону, буде в першому випадку ґлітч або мінімалістичний днб, у другому випадку буде ембієнт / техно.
  2. Ми слухали ваш мікстейп для гречафанка - в ньому практично немає драмфанка, але багато музики, яку ви називаєте халфстепом. Цей микстейп відображає ваше бачення нинішнього курсу лейбла? І нам варто чекати подібне надалі?
  3. Від доступності і зростання технологій з'являється багато технічно добре зробленої музики, але все це високотехнічний шлак в більшості випадків, якщо ви почнете копатися в інет-магазинах як джуно, бітпорт та інших. Чи не вважаєте що технічна частина зараз в більшій пріоритеті ніж творча?

Не дуже-то це вдячна справа копатися в ярликах стилів і жанрів. Це слизька доріжка.

На рахунок вузьких жанрів. Взяти той же драмфанк - його коренева фішка в використанні вантажних фанкових брейків, відшукування їх (діггінг), чоппінги. Але, як видно, розкопані і відреставровані вже майже всі артефакти, а ламати, грубо кажучи, один і той же амен або hot pants - це вже не інновація. Звідси стагнація. У даб-техно теж далі класичних кордов не стрибнеш. Тому стилі монументалізіруются і явного розвиток не знаходять. Зате краще, що нам дають подібні напрямки перекочовує в інші кухні та лабораторії.

Цей микстейп абсолютно не відображає бачення Opposide. Може лише частково. Є один свіжий подкаст для нашого творчого об'єднання ЛЕНБАС. Ось він ближче

3. Постає питання, що краще - високотехнічний шлак або нізкотехнічний? На мою думку немає різниці. Просто технології відкривають ширші творчі можливості. Талановиті люди можуть ними скористатися, і вийде щось нове.

Хтось же повинен копирсатися в неприємних для музикантів темах, тому ми це робимо) високотехнічний шлак візьмуть в інет-магазини, нізкотехнічний ні, але це суперечливий момент.

У 2007 році в інтерв'ю журналу DJ AM Dev Pandya сказав:

"Я не розглядаю себе як частину днб корпорації і не боюся гостро критикувати низькопробну музику. Це унікально для Англії - більшість вважає за краще плескати один одного по плечу і хвалити."

Минуло 10 років і наскільки це актуально для країн СНД? І чому не можна критикувати днб музику і культуру? Адже зараз днб всюди - фестивалі, паті, в таксі, заставках погоди і так далі. Віддає типовим снобізмом в дусі "ми андеграунд, нас мало, не те що технарів або трансовіков", а на ділі днб за всіма параметрами такий же стиль як раніше описані - є мейнстрім, є андеграунд, але в цих стилях можна почитати критику, а днб як священна корова, яку не можна чіпати. Неодноразово натикалися на коментарі до підкастів нейропанк, де люди говорять іншу думку з аргументами, але їх мінусують / кажуть, що вони неправі і читали коментарі до того ж гречафанк, де люди говорили "що за дивна назва", "що за безглузда музика" і так далі. Безумовно нейропанк і гречафанк мають право на життя. Вони показують по-різному днб музику. Але чомусь в першому випадку все захоплюються, хоча матеріал в нейропанке не так різноманітний за звучанням і стилістиці як в тому ж гречафанке, але гречафанк в результаті виконує більш просвітницьку місію ніж нейропанк. Може днб музика швидше розвивається і адаптується ніж її слухачі? Адже до сих пір можна почути думку що днб - це музика для наркоманів.

Цікаве спостереження. Адекватно критикувати найабстрактніше з мистецтв, музику, здатний тільки особлива людина або профі. Некомпетентні слухачі живуть в обмеженому світі власних смаків, і що їм там подобається чи ні - це їх же особиста справа. Так що я не читаю профанических коментарів навколо музики.

Щодо гречафанка і нейропанка можу відзначити, що нейропанк збирається тільки з вітчизняних виконавців і в досить вузькій стилістиці, а греча включає контент з усього світу і часто в цікавому, експериментальному ключі. Від TAM'а виходить адже ще такі подкасти як Atmopunk або Abstruse - ось там кисню більше.

А, що "днб - це музика для наркоманів", то цікаво було б зрозуміти для яких саме. З'ясувати яку речовину підходить під які стилі - це серйозне наукове дослідження!

Як то кажуть - горбатого могила виправить. І якщо людина не хочеться змінити свою думку щодо днб музики, то малоймовірно що хтось або щось зможе це зробити. Але це залишимо на їх совісті. А речовини можуть бути присутніми в будь-який субкультурі, і не тільки.

Повернемося до Opposide. Як власнику лейблу вам приходять різні демо і які головні помилки початківців продюсерів ви могли б виділити? І немає у вас бажання запустити подкаст як, наприклад, нейропанк?

У нас є Oppcast. Це рідкісний і нерегулярний подкаст. Потрібно, звичайно, зайнятися всім цим щільніше, але часу не вистачає. Сподіваюся, знайдуться рішучі ентузіасти і зв'яжуться зі мною. Це стосується і отслушіванія демок. Для мене - це пекло, тому що часто шлють цілковиту нісенітницю і навіть зовсім в невідповідних стилях. Тому головна помилка багатьох початківців продюсерів - це те, що вони взагалі почали "продюсувати".

Але ж без помилок, спроб не вийде гарного продукту. Та й багато відомих музикантів проходили через це, хоч і не всі зізнаються. І ви, володіючи авторитетом і досвідом, могли б дати кілька порад, які в корені змінили підхід до написання музики у цих багатьох початківців продюсерів. Або зробили б семінари / вебінари та інше, що вийде і вам в плюс і початківцям продюсерам.

Все це відбувається. Нещодавно я давав кілька публічних лекцій на тему "Історія електронної музики". Вони, до речі, мали успіх. Також працював пару років викладачем продакшена в одній приватній музичній школі. Хоч це і не зовсім моє, але іноді практикую і зараз подібні теми. Просто є люди, яким ну зовсім не дано - немає почуття ритму, слуху, розбірливості. На одному бажанні далеко не виїхати, але бувають винятки звичайно. Я не снобірую, просто намагаюся реально дивитися на речі. Всім, у кого є явні природні дані (а це як правило чутно відразу), але не вистачає досвіду і потрібні мої поради, я звичайно ж їх даю в міру сил. При всьому при тому чисто з технічної сторони, мені самому ще розвиватися і розвиватися.

Якщо ми заговорили про навчання, то які курси / школи / семінари ви б порадили? І десь можна подивитися / послухати / почитати ваші лекції, уроки або просто поради?

Я не бачу нічого крім курсів і семінарів школи Tramplin. Організація розширюється і тепер існує не тільки в Санкт-Петербурзі, але і в Москві. Хоча на мою досить тверде переконання самонавчання, враховуючи рівень ІТ сьогодні - це цілком реальна річ, щоб досягти успіху. При належному завзятті і таланті це можна порівняти з курсами і іншим. Де подивитися мене, то скажу банальність - гугл в допомогу.

І найголовніше питання - що нам чекати від проекту Dissident? Які релізи від вас вийдуть в найближчому часі і на яких лейблах? Чи будуть експерименти зі звучанням або стилями?

В цьому році я не прогнозую такої водоспад релізів як в минулому, але відбувається багато студійної роботи. Що стосується випусків. Зовсім недавно вийшла "Neon Circles" EP на Absys Digital - це тотальний халфтайм з невеликим ухилом в 80-ті і сцай фай. Мене дико здивувало, що на промопуле DJ Aphrodite відгукнувся "Great release!", Ось вже від кого від кого ... Також ми плануємо видати cd-версію альбому "Antrakt" з ексклюзивними реміксами. Вже готові Nic TVG, Distant Future і ще хтось. Чекаємо інших, не надто спритних хлопців. Закінчую EP для найяскравішого російського різнобічно-електронного лейбла Hyperboloid, давно жадав надати в їх обоймі. Ну і платівка Microfunk 3 на підході. Це те, що перше приходить на думку щодо Dissident. Що ще буде спливати.

Плідний у вас рік і дуже різноманітний в плані звучання. Ви явно живете в студії)

І раз ми підняли тему про різні стилі - назвіть 5 альбомів, можна і не днб, які ви б порадили послухати або які вам сподобалися?

В усі часи?

Можете в усі, можете за останній час або взагалі і те й інше.

Якщо в нашому ракурсі згадувати, то з відносно свіжого на думку спадає:
мальовничий "Corners" Naibu,

"Negative Space" від винахідливого Homemade Weapons,

високотехнологічний "Extraction" від Hybris,

а також future beats збірник "Cosmology" лейбла Cosmic Bridge

і двійник "20 Years of Optical".

І останнє питання, але не останнє за важливістю - що б ви хотіли побажати або дати якісь настанови для музикантів, діджеїв, слухачів і багатьох інших?

Колегам хочу порадити розвивати пам'ять. У наш час розгнузданої інформаційної різноманітності дуже важливо добре орієнтуватися в контенті, будь то семпли, вст-інструменти з купою пресетів або музичні релізи. Все потрібно добре запам'ятовувати. Тому пийте риб'ячий жир, читайте довгі тексти, менше уповайте на пошуковики і рідше бухайте. Також процитую кота Леопольда. "Якщо добрий ти - це добре, а коли навпаки - пло-о-хо."

Dissident

Opposide Records

Всі записи с Dissident

Всі записи с Opposide Records

Оцените
Посмотрите еще